Комплект книг: Колиска для кішки + Механічне піаніно + Бійня № 5 + Времетрясіння. Курт Воннегут

Колиска для кішки

Послухайте — колись, дві дружини тому, двісті п'ятдесят тисяч цигарок тому, три тисячі літрів спиртного назад… Тоді, коли всі були молоді… Послухайте — світ обертався, багаті знемагали від дурості та нудьги, бідним залишалося одне — бути ВІЛЬНИМИ й РОЗУМНИМИ. Правда була неправдоподібною за всяку вигадку. Жінки були злі й гарні, а чоловіки — нещасні та сповнені дурних надій. І крутилося, крутилося життя, заплутувалося все сильніше - як дика, дивна гра під назвою "КОЛИСКА ДЛЯ КІШКИ" ...

Механічне піаніно

Дебютний науково-фантастичний роман-антіутопія «Механічне піаніно» американського письменника Курта Воннегута побачив світ 1952 року. На створення книги автора надихнув новаторський фрезерний верстат для різання роторів на реактивних двигунах та газових турбінах, що розташовувався на заводі General Electric. Обладнання працювало без допомоги людей за допомогою закладеної в ньому програми. Воннегут відразу представив механічне піаніно — інструмент, що самостійно створює музику. Так народився твір про суспільство, в якому машини стали виконувати найскладніші людські завдання.

1972 року вийшла фантастична комедія Фреда Барзіка «Між часом і Тимбукту». Сюжет картини ґрунтується на творах Воннегута, у тому числі й на «Механічному піаніно».

Людська, сатирична та захоплююча. У середовищі наукової фантастики одна з найкращих заявок на серйозний роман. Майстерня суміш психологічного дослідження людських проблем в ідеальному суспільстві, мелодраматичної сюжетної лінії та гострої вольтерівської сатири.

Ласкаво просимо до прекрасного нового світу! Суспільство поділено на дві нерівні частини. Привілейовану групу становлять люди з високим рівнем інтелекту — керуючі та інженери повністю автоматизованого виробництва. Інші існують з іншого боку річки — без певного заняття, у контрольованому машинами просторі помірності. Здається, що ситі і цілі, і вовки, і вівці. Але чи це так насправді? Та й чи в одній ситості справа? Конфлікт між влаштованою за інерцією зручністю та справжніми потребами людини описаний з неповторними іронією та шпилькою, а також глибиною, що відрізняє кращі твори Курта Воннегута.

Бійня № 5

Роман американського письменника-сатирика Курта Воннегута під назвою «Бійня номер п'ять», сюжет якого розповідає про бомбардування німецького міста Дрезден у 1945, здійснене ВПС США та Великобританії. Цей крок досі викликає суперечки, оскільки немає однозначної відповіді на питання, чи була військова необхідність знищувати це місто.

Під час Другої світової війни майбутній класик американської літератури Курт Воннегут потрапив до дрезденського табору військовополонених. Незадовго до закінчення війни союзницькі війська бомбардували Дрезден. У тому пеклі вижили лише семеро американців, серед яких виявився і сам Воннегут. Чудо сталося завдяки тому, що на ніч німці замикали бранців на скотобійні №5. У підвалі цієї похмурої будівлі Воннегуту вдалося врятуватися від бомбардування, але жахи війни назавжди закарбувалися в його уяві. Через роки він відбив їх у своєму найзнаменитішому романі під назвою «Бійня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей».

Один із товаришів по службі Курта Воннегута став прототипом головного героя роману - боязкого і відчуженого Біллі Пілігрима. Як і багато ветеранів війни, він став жертвою посттравматичного стресового розладу, що спотворив його і без того тендітну здатність сприймати дійсність. В результаті Біллі подорожує закутками своєї пам'яті вельми химерним, фантастичним чином: події війни, бомбардування Дрездена, життя на бойні №5 перемежовуються з вторгненням прибульців, польотом на іншу планету та одержимістю небезпечними ідеями.

Времетрясіння
"У лютому 2001 року відбулася небачена подія - модернітропроцеси, - розповідає нам один із улюблених персонажів автора Кілгор Траут. - Всесвіт пережив гострий спалах невпевненості в собі. Чи варто йому розширюватися нескінченно? Який диявол? Чи не повернутися на кілька хвилин до початку? потім знову влаштувати Великий Вибух? Однак такий спосіб вимагав надто велика сміливість, і всесвіт повернувся лише на десять років тому.