Квіти для Елджернона. Деніел Кіз

Сорок років тому це вважалося фантастикою. Сорок років тому це читалося як фантастика. Досліджує і розширює межі жанру, жадібно вбирає всілякі нові віяння, приміряє загальнолюдське обличчя, відважно ігнорує каїнову печатку "жанрового гетто". Нині це сприймається як один із найлюдяніших творів нового часу, як роман пронизливої психологічної сили, як філігранний розвиток теми любові та відповідальності. Книгу спогадів Кіз, що не дарма вийшла вже в 1990-і, назвав "Елджернон, Чарлі і я".